08.04.2024
Суміщення посад: оформлення та оплата праці
Суміщення – це поєднання роботи за двома посадами. Людина працює на певній посаді, яка є основною, а паралельно виконує ще трудові функції за іншою сумісною посадою й на тому ж самому підприємстві. Наприклад, бухгалтер може за суміщенням бути ще й касиром або економістом, кадровиком. Звичайно, якщо це можливо і не шкодить якості виконуваної роботи за основною посадою, яка зазначена у трудовій книжці.
Додамо, що якихось законодавчо визначених правил, хто й за якою посадою й що саме може суміщавати немає – діє «правило здорового глузду» й бажання самого працівника.
Увага: суміщення посад не потребує оформлення трудового договору й оплачується шляхом встановлення доплати до зарплати, яка отримується за основною посадою.
Необхідна умова для можливості оформлення суміщення посад – наявність вакантної посади у штатному розписі. Якщо вільної посади немає, то й суміщати нічого (лист Мінекономіки від 10.04.2020 № 3304-04-24218-06, лист Мінсоцполітики від 12.01.2016 №10/06/186-16, постанова ВС/КАС від 24.10.2019 у справі № 824/238/19-а). Наприклад, щоб бухгалтер суміщав посаду інспектора з кадрів у штатному розписі має бути посада інспектора з кадрів.
Суміщення посад для працівників, які обіймають керівні посади, як правило, не встановлюється. Їм виплачують премії за інтенсивність, напруженість, ефективність тощо.
Суміщення посад: нормативна база
Щодо нормативки для суміщення посад, то поки що керуватися треба документами ще радянських часів:
Також корисними будуть роз’яснення Держпраці, наприклад роз’яснення ГУ Держпраці у Херсонській області щодо оформлення та оплати праці суміщення посад.
Радянська нормативка може піти у небуття з прийняттям Закону про працю, у якому врегульовано питання й суміщення посад.
Суміщення посад і сумісництво
Сумісництво і суміщення посад – у чому полягає різниця?
Суміщення і внутрішнє сумісництво часто плутають. І це не дивно, так як тут схожість існує не тільки у звучанні цих понять. Практично всі випадки суміщення можна замінити на внутрішнє сумісництво. Однак навпаки – не завжди. Наприклад, суміщення посад не може бути за двома однаковими посадами, внутрішнє сумісництво – може.
Що вигідніше для працівниці – усе буде залежати від установленої їй доплати за суміщення. Тут універсальної відповіді немає. Однак, якщо збільшення навантаження на працівника відбувається за ініціативи роботодавця, – це зміна істотних умов праці, про яку слід повідомляти за 2 місяці такого працівника (див. нижче). Це стосується і суміщення, і змін посадових інструкцій.
Увага: розрізняйте: суміщення та внутрішнє сумісництво, суміщення та виконання роботи тимчасово відсутнього працівника. Це різні поняття.
Суміщення посад: як оформити
Ключовим щодо суміщення посад є таке:
- трудовий договір за суміщенням не укладається. Людина працює за основною посадою. Це значить, що й повідомляти ДПС про оформлення суміщення не потрібно;
- додаткова робота за суміщенням проводиться завжди за іншою посадою. Наприклад, бухгалтер не може за суміщенням виконувати роботу іншого бухгалтера, але може виконувати роботу кадровика. Цього не скажеш про сумісництво – за ним можна працювати одночасно на двох однакових посадах, наприклад на 1.5 ставки (1 ставка – за основною посадою та 0,5 за такою ж, але за сумісництвом);
- у табелі обліку робочого часу працівника суміщення не відмічається;
- ніяких записів у трудову книжку про суміщення не вносять. За сумісництвом же, навпаки, – за бажанням працівника можна зробити запис у трудову;
- суміщення може бути тільки внутрішнім. Сумісництво є і внутрішнє, і зовнішнє;
- з обов’язками працівника за суміщенням необхідно ознайомити – під підпис, якщо є посадова інструкція, або ж визначити ці обов’язки у наказі про суміщення.
Зверніть також увагу, також на такі відмінності суміщення посад від сумісництва:
- повідомляти ДПС про суміщення не потрібно. У цьому відмінність від сумісництва, коли слід повідомляти про укладання трудового договору;
- випробувального терміну при суміщенні немає. При сумісництві він можливий.
Встановлювати строк суміщення посад не обов’язково. Суміщення може бути, як на певний строк, так і безстроковим. Наприклад, як строк суміщення можна встановити – заповнення посади новим працівником (заповнення вакансії).
Увага: суміщення посад не табелюється, до трудової не входить, ніяких додаткових трудових договорів/контрактів не укладають та завжди відбувається за іншою посадою працівника, аніж основна.
Для оформлення суміщення можливі 2 варіанти:
- з ініціативи працівника – за його заявою. Слід урахувати норми статті 21 та статті 105 КЗпП, а також Постанови № 1145, Інструкції № 53;
- з ініціативи роботодавця – за наказом керівника. Однак він має бути за 2 місяці до початку суміщення, так як це істотні зміни в умовах праці. Працівник має бути з цим обізнаний (ч. 3 ст. 32 КЗпП).
Увага: оформлення суміщення посад через заяву працівника найбільш безпроблемний варіант з точки зору перевірок Держпраці.
Зверніть увагу, що наказ має бути в обох випадках – від кого формально не була б ініціатива. У ньому має бути: посада, розмір доплати (або посилання на певний внутрішній документ), умови виконання роботи («у межах робочого часу за основною роботою»), тривалість такого суміщення.
Звільнення працівника, який не хоче суміщати
Якщо працівник не погоджується на суміщення посад, то його можна звільнити на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП – «відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці». Однак мають бути дотримані такі умови:
- працівник був письмово повідомлений за 2 місяці про суміщення (див. вище про наказ);
- відмова працівника зафіксована письмово, наприклад при ознайомленні з наказом про суміщення або як окрема заяву-повідомлення від працівника на ім’я роботодавця;
- виплата вихідної допомоги в розмірі не менше від середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Увага: є можливість звільнення працівника, який не погоджується на суміщення посад (!)
Суміщення посад та сумісництво: різниця в оформленні й веденні
Усі ці нюанси різнять суміщення посад та внутрішнє сумісництво. Для більшої наочності зведемо ці відмінності до купи. Так, за внутрішнім сумісництвом:
- є трудовий договір і треба повідомити ДПС;
- воно може бути за однаковими посадами;
- сумісництво табелюється окремо, тобто по-ньому робляться свої відмітки у табелі обліку робочого часу;
- робиться запис у трудову книжку – окремим рядком (за бажання працівника).
Зважайте на це й не допустіть помилки під час оформлення суміщення посад.
Суміщення посад та виконання роботи тимчасово відсутнього працівника
Суміщення посад відрізняється від виконання роботи тимчасового відсутнього працівника (далі – ВРТВП):
- суміщення завжди за іншою посадою. ВРТВП найчастіше відбувається за однією посадою;
- для суміщення треба вакантна посада. Для ВРТВП – ні. Посада залишається за відсутнім працівником. Вона не вакантна.
В усьому іншому організація суміщення та ВРТВП подібні. Єдине, що згода працівника при суміщенні підтверджується його заявою, а при ВРТВП можна видати наказ, на якому працівник пише «Згоден». Якщо згоди працівника немає, то має діяти загальне правило – попередити за 2 місяці до зміни істотних умов праці, як при суміщенні, так і при ВРТВП.
Припинення суміщення посад
Суміщення посад можна припинити. Порядок припинення суміщення посад аналогічний порядку його встановлення. Це значить, що є два варіанти:
- ініціатива роботодавця. Слід видати наказ про зміну істотних умов праці через зміну в організації виробництва та праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Працівник має бути повідомлений не пізніше, ніж за 2 місяці до впровадження таких змін. При цьому працівник також може не погодитися й трудовий договір з ним можна на цій підставі припинити з виплатою вихідної допомоги;
- за ініціативою самого працівника. Він має написати заяву на ім’я роботодавця, а останній видати наказ про припинення суміщення. При цьому копія такого наказу обов’язково має потрапити до рук бухгалтера, аби він припинив нарахування доплати за суміщення.
Суміщення посад: оплата
За суміщення посад оформляється доплата. Відсутність оплати суміщення – це буде порушення трудового законодавства (постанова ВС/КАС від 24.10.2019 у справі № 824/238/19-а). Проте розмір такої оплати трудовим законодавством не визначений. Тільки у бюджетних установ є ліміт – до 50% окладу за основним місцем роботи
|