Відповідно до ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Це означає, що заява про звільнення є одностороннім волевиявленням працівника, і відмова роботодавця її прийняти – порушення трудового законодавства. Відлік двотижневого строку починається з моменту подання заяви, незалежно від того, чи підписав її хтось з керівництва. Якщо заяву навмисно не приймають, працівник має право: надіслати її рекомендованим листом з повідомленням про вручення, зареєструвати заяву в канцелярії з вхідним номером , звернутися до Держпраці або суду у разі конфлікту.
Важливо: якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника.