Детальніше

Мобілізований загинув: дії роботодавця

Згідно з частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Таким працівникам виплачують грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII.

Однак у разі смерті працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, роботодавцеві потрібно припинити трудовий договір.

Припинення трудового договору в разі смерті працівника оформлюють наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Підставою для видання такого наказу є свідоцтво про смерть. У наказі (розпорядженні) вказують про виключення із особового складу підприємства працівника у зв’язку зі смертю.

Дата виключення із особового складу підприємства працівника, що помер, має збігатися із датою смерті, встановленою у свідоцтві про смерть. При цьому дата видання наказу не збігатиметься з датою виключення працівника з особового складу підприємства, оскільки його буде видано після отримання роботодавцем свідоцтва про смерть.

Після видання наказу кадрова служба має внести відповідний запис до трудової книжки померлого працівника, а бухгалтерія — провести остаточний розрахунок з таким працівником, тобто нарахувати всі належні йому суми за період до дня смерті працівника, зокрема компенсацію невикористаних щорічних відпусток та середній заробіток.

Відповідно до частини першої статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності — входять до складу спадщини.

Згідно з пунктом 4.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» від 29 липня 1993 року № 58, у разі смерті працівника трудова книжка видається на руки його найближчим родичам під розписку або надсилається поштою на їх вимогу.

У трудовій книжці померлого працівника в розділі «Відомості про роботу» записується: у графі 2 — дата фактичної смерті працівника, у графі 3 — «Роботу припинено у зв’язку зі смертю», далі заповнюється графа 4 — зазначаються дата і номер наказу (розпорядження).

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ АСПЕКТ

? Працівнику, який фактично загинув 1 червня 2015 року, підприємство з травня 2015 року зберігало місце роботи та виплачувало середній заробіток по грудень 2016 року, а саме по дату, коли роботодавцеві стало відомо про загибель працівника та якою датовано свідоцтво про смерть працівника? Чи можливо роботодавцеві повернути надміру виплачені кошти?

! ВІДПОВІДЬ

Роботодавець не може повернути надміру виплачені кошти

Згідно з частиною п’ятою статті 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) гарантії, визначені у частині третій цієї статті, тобто збереження місця роботи та середнього заробітку, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з пунктом 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Тобто роботодавець зобов’язаний працівникові, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації до дня смерті або оголошення судом його померлим, зберігати місце роботи, посаду і виплачувати середній заробіток.

Щодо стягнення надміру виплачених сум, то відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, виплачені юридичною особою за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, поверненню не підлягають.

Не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, якщо підприємство після повідомлення, отриманого від правоохоронних органів, не припинило виплату середнього заробітку зазначеному працівникові, то повернути виплачені надміру кошти воно не може.

Новини