Детальніше

Вивільнення працівників під час війни: чи попереджати завчасно за два місяці

Вимоги ч. 1-3 ст. 49² КЗпП (в частині завчасного двомісячного попередження та переважного права на залишення на роботі, передбачене законодавством, і пропонування іншої роботи) не застосовують до працівників, яких вивільняють у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період (ч. 4 ст. 49² КЗпП).

Проте треба враховувати, що положення ч. 4 ст. 49² КЗпП стосуються виключно тих працівників, зміна організації виробництва і праці безпосередньо пов’язана з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Натомість для працівників підприємств, установ, організацій, в яких зміни в організації виробництва і праці не пов’язані із виконанням мобілізаційних завдань, які продовжують роботу під час воєнного стану і не залучаються до мобілізаційних заходів, вимоги ч. 1-3 ст. 49² КЗпП застосовують у повному обсязі.

Тому, у випадку вивільнення працівників під час дії воєнного стану у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, не пов’язаними із виконанням мобілізаційних завдань, застосовується порядок, передбачений Главою ІІІ-А КЗпП, за виключенням вимог ст. 43 КЗпП щодо попередньої згоди профспілки на звільнення працівника. 

Новини